Розписка — документ? Про юридичні тонкощі оформлення грошової позики. Адвокат Олена Копанчук

Розписка - документ? Про юридичні тонкощі оформлення грошової позики. Адвокат Олена Копанчук / Адвокат
Приватна власність чоловіка та дружини
04.03.2016
Розписка - документ? Про юридичні тонкощі оформлення грошової позики. Адвокат Олена Копанчук / Адвокат
КУПІВЛЯ ТОВАРУ В ІНТЕРНЕТ-МАГАЗИНІ
20.02.2017

Розписка — документ? Про юридичні тонкощі оформлення грошової позики. Адвокат Олена Копанчук

Розписка - документ? Про юридичні тонкощі оформлення грошової позики. Адвокат Олена Копанчук / Адвокат

«Заробити великі гроші — сміливість, утримати їх — розумність, а з гідністю витратити –

В умовах нестабільних політичної та економічної ситуацій в країні, питання позики

грошей й оформлення її у вигляді розписки, стає все актуальнішим. Даючи комусь гроші в

борг, потрібно заручитися документальним підтвердженням, щоб обґрунтувати згодом свої

вимоги. Але що робити, якщо часу і можливості скласти повноцінний договір про позику

немає? Чи може «розписка» стати альтернативою «договору позики»? Як вірно оформити

розписку і чи можна у ній встановлювати відсотки за користування коштами? Чи підлягає

розписка обов’язковому нотаріальному посвідченню? Відповіді на ці та інші питання ви

знайдете далі.

«Борг під розписку»

Позика — це передання коштів однією особою у тимчасове користування іншій.

Підтвердженням такої дії може бути розписка позичальника — документ, який підтверджує

факт передання позикодавцем визначеної грошової суми або певної кількості речей і умови

повернення боргу.

За усталеною судовою практикою стягнення боргу на підставі розписки – процедура

законна, можлива і реальна. Однак, щоб надалі уникнути труднощів по стягненню коштів з

недобросовісного позичальника, дуже важливо правильно її скласти.

Як скласти розписку?

Складатися розписка повинна позичальником власноручно, щоб згодом він не зміг

заявити, що розписку складав (підписував) не він. У випадку судового розгляду

почеркознавча експертиза зможе підтвердити, що саме він склав розписку. Вкрай небажано

складати розписку на комп’ютері з подальшим підписанням її позичальником. Оскільки

одного підпису для здійснення почеркознавчої експертизи скоріш за все буде недостатньо.

Рекомендую, розписку писати синьою ручкою (не простим олівцем і не чорною), так буде

легше встановити, що це оригінальний документ (а для пред’явлення стягнення коштів —

єдиним та основним доказом буде оригінал розписки, а не його копія).

Що стосується підписів свідків на розписці — вони не є обов’язковими (це не

встановлено ні чинним законодавством, ні судовою практикою). Однак, досвід показує, що

буде не зайвим і навіть корисним робити передачу суми позики при мінімум двох свідках,

яких також слід вказати в розписці.

Суд при вирішенні питання про стягнення коштів не може ґрунтуватися лише на

свідченнях свідків для підтвердження того, що кошти чи речі насправді були передані (або ж

не були отримані) оскільки законодавством передбачено обов’язкову письмову форму

укладення позики.

Щодо нотаріального посвідчення «розписки» — це не обов’язково. Але даний факт

надалі, може вплинути на доказову базу, яка буде використовуватися в процесі судового

провадження, якщо до нього дійде.

Які дані бажано зазначити у розписці?

Виходячи з усього сказаного вище і сформованої практики, розписка повинна

містити:

— назву документа;

— дату складання, отримання позики Вашим боржником;

— прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані (серію, дату видачі паспорта) та адресу

кредитора, тобто того хто надав позику;

— прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані (серію, дату видачі паспорта) та адресу

позичальника, людини якій надана позика;

— розмір позики обов’язково вказуйте і цифрами, і прописом, а також повну назву

валюти (гривня, долар США, євро);

— дату повернення грошей. Якщо не встановлений строк віддання позики, вона має

бути повернена позичальником протягом тридцяти днів з моменту вимоги позикодавця, яка

надсилається листом з описом вкладення та з повідомленням про вручення (поштою). Після

спливу тридцяти днів і буде обраховуватися прострочення сплати боргу;

— в кінці розписки слід написати прізвище та ініціали без скорочень і засвідчити

підписами обом сторонам власноручно;

— прізвище та ініціали без скорочень свідків, їх паспортні дані, та засвідчення

підписами, якщо такі особи присутні при оформленні розписки та передачі коштів.

Чи правомірно у «розписці» зазначати проценти за користування коштами?

Позикодавець має право на одержання від позичальника відсотків від суми позики.

Розмір відсотків може бути зазначений за домовленістю сторін у будь-якому розмірі,

порядок та період сплати потрібно детально описати в розписці. У разі не зазначення у

розписці розміру відсотків або не зазначення, що це позика «безвідсоткова», позикодавець

має право на отримання процентів встановлених законодавством, а саме у розмірі облікової

ставки НБУ (станом на сьогоднішній день це 22% річних). У разі відсутності іншої

домовленості сторін відсотки виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Якщо термін сплати настав, а боржник неналежно виконує свої обов’язки щодо

повернення коштів, то позикодавець в праві в межах трьохрічного періоду ( не забуваємо про

строк позовної давності) звернутися до суду про стягнення коштів з боржника з урахуванням

встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від

простроченої суми.

УВАГА, при поверненні боргу рекомендую особам, які беруть кошти у борг, не

обмежуватися тим, що кредитор (позикодавець) повернув оригінал розписки, а отримати від

нього зустрічну розписку про те, що борг (від такого-то числа) повернуто (в такій-то сумі).

Враховуючи викладене, договір позики як був, так і залишається невід’ємною

складовою цивільного обороту. Він може бути укладений у простій письмовій формі навіть

на значні суми, найчастіше у вигляді розписки. Навіть більше, видача розписки підтверджує

укладення договору позики та сам факт отримання коштів, що дозволяє захистити права

позикодавця.

Автор: Олена Копанчук